Мовленнєва функція є однією з найважливіших функцій, яка характерна тільки для людини, і володіння здібністю мовленнєвого спілкування створює умови для людських стосунків. Порушення мовлення негативно впливає на розвиток особистості, відображається на її діяльності, поведінці. Мовленнєві порушення існують так давно, як і людське мовлення. У стародавніх літературних джерелах є відомості про мовленнєві розлади та методи їх лікування. Проте, як самостійна форма порушення мовлення, недорікуватість (вади звуковимови) вперше була виділена в першій половині XIX століття цюріхським фізіологом Шультесом. У 1830 р. вийшла його книга, де було відокремлено заїкуватість від недорікуватості і запропоновано правильне формулювання вад звуковимови, що полягають у тому, що окремі звуки або зовсім не можуть бути вимовлені, або вимовляються неправильно.
Дивитися повну версію документа Особливості роботи логопеда із дітьми з розумовою відсталістю
