Логопед

Головним завданням діяльності вчителя-логопеда у нашому закладі є
планування і здійснення навчально-корекційної роботи з вихованцями, які
мають недоліки мовленнєвого розвитку.
Зробити заняття з дітьми цікавим, та водночас не розважальним, ефективними,
а не ефектними, навчати, граючись, а не просто грати – ось ті головні проблеми,
які вирішуються на кожному занятті вчителем-логопедом .
Основною формою організації логопедичної роботи є групові й індивідуальні
заняття. На логопедичні заняття відводяться 5-і і 6-і уроки, вільні від класних
занять, та в позакласний час (зокрема, у режимні моменти після обіду).
Індивідуальні та групові заняття проводяться 4 рази на тиждень з учнями 1-4-х
класів і 1 раз на тиждень з учнями 5-6-х класів. На індивідуальне заняття з
кожним учнем відводиться, як правило, 15 хвилин.
На логопедичних заняттях з метою виправлення мовленнєвої діяльності
здійснюється певний корекційно-розвивальний комплекс.
Корекційно-розвивальний комплекс має певні етапи:
1. Пальчикова гімнастика: особливий вид вправ на розвиток дрібної
моторики, який не схожий на інші ігри дітей. Діти із задоволенням і радістю
спостерігають за тим, як їх пальчики з легкістю перетворюються на тварин , різні
речі та явища. Попри те , що грати з пальчиками цікаво і весело, ці вправи мають
величезний вплив на загальний розвиток дитини, а саме:
– розвивають координацію рухів , дрібну моторику рук;
– розвивають пам`ять , уяву та інші довільні когнітивні процеси;
– підвищують функціональну активність мозку;
На заняттях активно використовуються такі вправи: гра – інсценівка ”Їжачок”,
«Коники», «Котик», «Замок», робота з піском.
гра «Їжачок»; сендплей;
Кінезіологічні вправи – це вправи, які завдяки рухам найбільше розвивають
мозок. Ми з учнями на заняттях використовуємо слідуючи вправи: «Повтори за
мною», «Швидко назви», «Не помились», «Що змінилось?», горіховий масаж,
масаж каштанами, м’ячиками-їжачками.
Кінезіологічні вправи: самомасаж каштанами; гра-інсценівка із застосуванням Су-джок терапіх.
2. Артикуляційні вправи: процес розвитку артикуляційної моторики займає
одне з головних місць у логопедичній роботі з формування правильної
звуковимови. Він включає в себе: вироблення у дитини повноцінних рухів
органів мовленнєвого апарату, формування вміння переходити від простих
артикуляційних рухів до складних, які будуть використовуватися в подальшому
для правильної вимови звуків. На цьому етапі учні із задоволенням виконують
артикуляційну гімнастику для слухняного язичка із застосуванням ІТР.
Проведення артикуляційної гімнастики «Пригоди язичка».
3. Дихальні вправи: правильне мовленнєве дихання необхідно для розвитку
мовлення, оскільки дихальна система – це ні що інше як енергетична база для
мовленнєвої системи. Дихання впливає на звуковимову, артикуляцію і голос. Для
цього використовуються вправи у ігровій формі: «Забий м’яч у ворота»,
«Водолази», «Язичок-футболіст», «Літак”, «Пелюстки», «Кораблик».
Гра «Водолази».
4. Розвиток фонематичного сприймання: фонематичний слух допомагає
прискорити процес розвитку, так як дитина розуміє, що йому намагаються
донести. Учням пропонуються слідуючи форми роботи:
«Знайди заховану іграшку», «Що звучало?», «Впізнай за звуком», «Відгадай, хто
сказав», «Впіймай звук!», «Повтори!», «Ланцюжок слів», «Назви слово!»,
«Знайди спільний звук!», «Ромашка».
Вправи: «Впізнай за звуком»; «Впізнай, у кого проспівав бегемотик»;
«Уважні вушка».
5. Автоматизація в мовленні. Закріплення графічних навичок: заключний етап в
корекції всіх сторін мовлення – на ньому здійснюється розвиток лексико –
граматичної та синтаксичної сторони мовлення, враховуючи комунікативну
направленість. Елементи мовленнєвої системи, які засвоюють діти, включаються
безпосередньо в спілкування. На ньому використовують безліч вправ: «Докажи
слівце», «Вгадай, яке слово я задумав?», Звук загубився», «Назви маленький
предмет», «Назви ласкаво», «Скажи, чого багато».
«Будь уважним»: «Виправ помилки»; «Розклади» (диференціація звуків);
«Четвертий зайвий»; «Назви ласкаво»; «Звук загубився»;
«Звук заблукав»; «Підкажи словечко»; «Додай букву».