«Калита, Калита, із чого ти вилита?»
Українці належать до тих націй в Європі, чия обрядовість є однією з найдавніших й найбагатших. 13 грудня, в Україні відзначалося чудове свято – день Андрія Первозванного. Але на 13 грудня припадає й інше свято – молодіжне свято Калити, тобто зимового сонця. Свій початок воно бере ще з дохристиянських часів і славиться надзвичайно веселими вечорницями, красивими і цікавими обрядами, танцями, піснями та іграми. Дохристиянські звичаї гармонійно переплелися з християнськими обрядами і надійно оберігають духовний зв’язок поколінь.
Щоб зберегти генетичну пам’ять нашого народу, не забути звичаї наших предків учні Золотоніської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату разом з вихователем Желєвою Оленою Іванівною відтворили Адріївські вечорниці. Цього вечора школа перетворилася на справжнісіньке село! Адже все починалося як і раніше – з вулиці, де молодь збиралася в гурти, співала пісень, грала в народні ігри, веселилася… А потім вже були вечорниці у імпровізованій хаті: танці, пісні, ліплення вареників, ворожіння та кусання Калити, пригощання. Незвичний формат проведення свята вразив та зацікавив дітей, залишивши позитивні емоції у всіх учасників цього дійства.
У світі ніколи нічого не стоїть на місці, все змінюється, але пам’ять минулих поколінь має жити, має жити історія, адже це робить нас індивідуальними та духовно багатими.
