Механізм взаємодії учасників освітнього процесу
в разі виявлення випадку жорстокого поводження з дітьми
За дотримання законодавства щодо захисту прав неповнолітніх у закладі освіти відповідальність несе керівник. Тому в кожному закладі повинно бути проведено оцінювання службових приміщень (роздягальні, душові кабінки, туалетні кімнати) та шкільного подвір’я на предмет безпеки.
З метою профілактики випадків насильства необхідно посилити контроль за чергуванням вчителів на перервах. Адже учні всіх вікових категорій не повинні залишатися без нагляду дорослих. Варто також розробити внутрішньо-шкільний механізм взаємодії учасників освітнього процесу з виявлення випадків жорстокого поводження з дітьми та реагування на них. Нижче пропонується алгоритм дій працівників закладу освіти (розроблено С. Буровим — експертом з прав людини) у разі виявлення факту насильства над дитиною.
Алгоритм дій працівника
закладу освіти в разі виявлення випадку
насильства над дитиною
- У випадках, коли ви маєте підозри жорстокого поводження з дитиною або є реальна загроза його вчинення (удома, з боку однолітків, інших працівників закладу або інших осіб), ваші дії:
- Повідомити про це в усній чи письмовій формі адміністрацію закладу освіти.
- Самостійно письмово повідомити про це службу у справах дітей, управління освіти.
- Самостійно повідомити про виявлений факт жорстокого поводження з дитиною в поліцію.
- У випадках, коли до вас звернулася дитина з усною скаргою щодо жорстокого поводження з нею, ваші дії:
- Оформити звернення дитини в письмовій формі та передати його до адміністрації освітнього закладу;
- Оформити звернення дитини в письмовій формі та передати його до територіального підрозділу служби у справах дітей;
- Оформити звернення дитини у письмовій формі та передати його до поліції.
Дії адміністрації закладу освіти в разіотримання повідомлення про жорстокеповодження з дитиною
У разі звернення дитини, її батьків (осіб, які їх замінюють) або працівника закладу до представника адміністрації закладу освіти щодо жорстокого поводження з нею адміністратор зобов’язаний, якщо звернення (повідомлення) усне, оформити це повідомлення письмово, зазначивши, від кого та коли (дата, час) воно отримано. Звернення має бути оформлене належним чином, відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян» (має бути зазначено прізвище, ім’я, по-батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання; письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. Необхідно терміново (протягом однієї доби) передати цей документ до територіального підрозділу Служби у справах дітей за місцем проживання дитини. Служба у справах дітей має належним чином зареєструвати це
повідомлення відповідно до вимог законодавства України.
Чого не слід робити
За жодних умов не треба замовчувати виявлені факти жорстокого поводження з дитиною або реальної загрози вчинення насильства над нею.
По-перше, нехтування проблемою призводить до погіршення ситуації та може вилитися в набагато гірші наслідки.
По-друге, заклад освіти несе відповідальність за дотримання норм законодавства щодо захисту прав дитини, а тому керівник може притягнути педагогічних працівників у зв’язку з порушенням правових норм освітнього процесу до дисциплінарної відповідальності.
Також не слід намагатися самотужки вирішити проблему. Це може призвести до порушення законодавства та може бути небезпечним. Далі справа є компетенцією установ, організацій і посадових осіб, до яких було передано звернення чи повідомлення. Законодавством передбачено інформування заявника (особи, яка здійснила повідомлення або звернення), а також у самому зверненні може бути зазначено, що заявник бажає бути поінформованим про подальший перебіг справи, бути присутнім під час розгляду звернення).
Рекомендації щодо організації роботи
з попередження насильства серед неповнолітніх
У закладі освіти необхідно розробити план дій з профілактики насильства серед неповнолітніх та запровадити систему постійного відслідковування випадків насильства серед дітей та учнівської молоді, виявлення дітей-агресорів.
Фахівці психологічної служби повинні організувати системну роботу з вторинного та третинного видів профілактики з дітьми, що мають схильність до насильства. За необхідності залучати до цієї роботи фахівців Служби у справах дітей та правоохоронних органів.
Важливо не залишати поза увагою батьків таких дітей. Також потрібна робота з класними колективами, яка має плануватися та реалізовуватися згідно із загальною програмою надання соціально-педагогічної та психологічної допомоги дитині-агресору та дітям, які постраждали від його дій.
Робота психологічної служби закладу з попередження насильства серед дітей та учнівської молоді повинна бути спрямована на:
– проведення заходів з профілактики негативних звичок, жорстокої та протиправної поведінки серед неповнолітніх;
– здійснення, спільно з центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, соціального інспектування сімей, у яких батьки схильні до недбалого ставлення до дітей;
– створення на базі закладів консультативних пунктів для учнів, батьків та вчителів, де можна отримати консультацію психолога, соціального педагога, у разі потреби переадресація до інших спеціалістів;
– проведення групових тренінгів та індивідуальної роботи з молоддю в наданні допомоги для вирішення особистих проблем;
– наповнення змістом з урахуванням останніх досягнень у педагогіці та психології просвітницької роботи (проведення виховних годин), спрямованої на корекцію та розвиток ціннісних орієнтацій учнів;
– активне залучення батьків до профілактичної роботи з дітьми. Через батьків можна доносити до дітей інформацію про загальні способи попередження ситуацій насильства та наявні форми допомоги, яку дитина може отримати на базі школи. Це особливо стосується дітей молодшого віку;
– надання більшої уваги статево рольовому вихованню дітей, зокрема через вираження особистісних симпатій.
Однією з можливих форм роботи, спрямованої на профілактику насильства в закладі освіти, може бути шкільна медіація — вирішення конфліктних ситуацій примиренням сторін через знаходження оптимального варіанта подолання проблеми, що задовольняє обидві сторони, за взаємного бажання сторін знайти вихід із ситуації.
Алгоритм дій класного керівника в разі виявлення булінгу
в дитячому середовищі
- Означити явище і для дітей, і для дорослих.
Дорослий, якій взяв на себе відповідальність припинити це явище, повинен поговорити з групою, у якій відбувається цькування і назвати явище групі.
Якщо не називаєте все своїм ім’ям, усі будуть робити вигляд, що нічого особливого не відбувається. Ніяких: «У Саші не ладиться з однокласниками».
Ми чітко говоримо: «Коли дитину навмисно доводять до сліз, систематично дражнять, коли відбирають, ховають, псують її речі, коли її штовхають, щипають, б’ють, обзивають, підкреслено ігнорують – це називається цькування. Це насильство. Булінг»
Діти досить часто не усвідомлюють, що саме роблять. У них в голові це називається «ми його дражнимо», або «ми так граємо», або «ми його не любимо». Вони повинні дізнатися від дорослого, що коли вони роблять так, це називається насильством, що є – неприпустимим, за що треба нести відповідальність.
- Дати однозначну оцінку.
Дітям необхідно пояснити, що люди можуть бути дуже різними вони можуть подобатися один одному більше або менше, але це не привід для насильства. Люди здатні навчитися бути разом і працювати разом, навіть якщо вони дуже різняться між собою.
Можна навести приклади, що нам може здаватися неправильним в інших людях: зовнішність, національність, реакції, захоплення, поведінка. Навести приклади, як одна і та ж якість у різні часи і в різних групах оцінювалася по-різному. Таким чином ми формуємо толерантне ставлення один до одного.
- Визначити булінг як проблему групи.
При виясненні що, хто, як … ви почуєте: «А чого він? А ми нічого … а це не я » і все в такому дусі. Зрозуміло, що толку від обговорення в такому ключі не буде.
Тому не треба його вести. Не треба сперечатися про факти, з’ясовувати, хто і що не так зробив. Потрібно позначити цькування – як хворобу ГРУПИ.
Так і сказати: «Є хвороби, які вражають не людей, а групи, класи, компанії. Якщо група не стежить за чистотою відносин, вона може захворіти – насильством, яке негативно впливатиме на кожного в групі. Дорослому необхідно запропонувати терміново лікуватися, щоб клас був здоровим, дружнім».
Це дозволить насильникам зберегти обличчя і навіть наддасть їм можливість хоча б спробувати приміряти роль конструктивного лідера.
І, що особливо важливо, це знімає протиставлення між жертвами-насильниками-свідками. Всі в одному човні, загальна проблема, давайте разом її вирішувати.
З дітьми старшого віку можна подивитися і обговорити фільм «Опудало». З маленькими – «Гидке каченя».
- Активізувати моральне почуття і сформулювати вибір.
Результат не буде міцним, якщо діти просто прогнуться під формальні вимоги вчителя. Завдання – вивести їх зі «стадного» азарту в усвідомлену позицію, включити моральну оцінку того, що відбувається.
Можна запропонувати дітям оцінити, яким є їхній внесок у хворобу класу під назвою «насильство».
Припустимо 1 бал – це «я ніколи в цьому не беру участь», 2 бали – «я іноді це роблю, але потім шкодую», 3 бали – «цькував і буду цькувати, це здорово». Нехай всі одночасно покажуть на пальцях – скільки балів вони поставили б собі?
Тут ні в якому разі не можна намагатися викрити когось. Навпаки, потрібно сказати: «Що кожний по-різному бачить проблему, добре, що більшість не вважає, що цькувати – це добре і правильно. Це чудово, значить, нам буде неважко впоратися з цією проблемою». Так моральна оцінка цькування стає не зовнішньою, нав’язаною дорослим, її дають самі діти.
Якщо група дуже загрузла в задоволенні від насильства, конфронтація може бути більш жорсткою. Можна знову ж таки використати прийом з «гидким каченям». Нагадавши дітям той уривок, у якому описано цькування. Сказати приблизно наступне: «Зазвичай, читаючи казку «Гидке каченя», ми співчуваємо головному герою. Нам його шкода, ми за нього переживаємо. Але зараз я хочу, щоб ми подумали про ось цих курей і качок. З каченям-то все потім буде добре, воно полетить з лебедями. А вони? Вони так і залишаться злими, нездатними ні співчувати, ні літати.
Коли в класі виникає схожа ситуація, кожному доводиться визначитися: хто він є в цій історії. «Серед вас є бажаючі бути злими індиками і курьми? Який ваш вибір?».
- Сформулювати позитивні правила життя в групі та укласти контракт.
До цих пір мова йшла про те, як не треба. Помилкою було б зупинитися на цьому, тому що, заборонивши дітям колишні способи реагування і не давши інших, ми провокуємо стрес, розгубленість і повернення до старого. Момент, коли колишня, «погана» групова динаміка перервана, розкрутка її згубної спіралі припинена, найкраще, щоб запустити динаміку нову. І це важливо робити разом.
Досить просто разом з дітьми сформулювати правила життя в групі.
Наприклад:
- У нас ніхто не з’ясовує стосунки кулаками.
- У нас не ображають один одного.
- У нас не дивляться спокійно, якщо двоє б’ються – їх розбороняють.
Але занадто багато і складно не треба, принаймні для початку. Правила повинні бути доступними, зрозумілими для всіх, виписуються на великому аркуші і за них всі голосують. Ще краще щоб кожен поставив підпис, що зобов’язується їх виконувати. Цей прийом називається «укладення контракту», він прекрасно працює.Якщо правила хтось порушує, йому можуть просто мовчки вказати на плакат з його власним підписом.
- Моніторинг і підтримка позитивних змін.
Дуже важливо щоб дорослий, який взявся вирішувати ситуацію пов’язану з булінгом, не залишав групу. Він повинен регулярно питати, як справи, що вдається, що важко, чим допомогти. Можна зробити “лічильник одужання”, який-небудь кошик, куди кожен, кому сьогодні дісталося або хто бачив щось, що було схоже на насильство, може покласти камінчик. За кількістю камінців визначається, чи гарний сьогодні був день, краще на цьому тижні, ніж минулого і т. д.
Можна ставити спектаклі, складати казки і робити колажі про «хроніку одужання колективу», зробити «графік температурного режиму в групі» і т. д.
Суть в тому, що група постійно отримує щирий інтерес від авторитетного дорослого і як і раніше вважає перемогу над цькуванням своєю спільною справою.
- Гармонізація ієрархії.
Ось тепер пора думати про популярність. Про те, щоб кожен мав визнання в чомусь своєму, міг пред’явити себе групі, бути корисним і цінним у ній.
Свята, конкурси, огляди талантів, походи, експедиції, ігри на командоутворення – арсенал багатий. Ознака гармонійної груповий ієрархії – відсутність закріплених ролей, гнучке перетікання ролей: в цій ситуації лідером стає той, у тій – інший. Один краще всіх малює, інший забиває голи, третій придумує ігри. Чим більше різноманітної і осмисленої діяльності, тим здоровіша група.
Порядок подання заяви про випадки булінгу (цькування)
- Виявлення факту булінгу (цькування):
1.1. Здобувачі освіти закладу повинні одразу проінформувати (в будь-який доступний спосіб) дорослих (батьків, педагогічних працівників, класного керівника, тощо), представника адміністрації, соціального педагога, практичного психолога, медичну сестру про факт здійсненого булінгу (цькування) свідком якого вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.
1.2. Педагогічні працівники або інші працівники закладу освіти повинні повідомити керівника про факт булінгу (цькування) свідком якого вони стали, або підозрюють про його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб незалежно від того чи поскаржилась йому жертва булінгу чи ні.
2. Повідомлення про факт здійснення булінгу:
2.1. Невідкладно звернутися з офіційною заявою (конфіденційність гарантується) про випадок булінгу (цькування) до керівника закладу освіти. - Розгляд звернення
3.1. Керівник закладу освіти видає організаційний наказ про проведення розслідування та створення комісії з розгляду випадку булінгу (цькування), скликає її засідання. До складу комісії входять педагогічні працівники (у тому числі психолог, соціальний педагог), батьки постраждалого та булерів, керівник закладу освіти та інші зацікавлені особи.
4. Робота комісії з розгляду випадку булінгу (цькування)
4.1. Визначення кваліфікації випадку:
– БУЛІНГ (цькування);
– одноразовий конфлікт (сварка) / НЕ БУЛІНГ.
4.2. Надання висновку та аналітичного звіту про розслідування керівнику закладу. Рішення комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів усіх членів комісії.
5. Прикінцеві заходи щодо розгляду випадків булінгу (цькування)
5.1. Видання підсумкового наказу про наслідки розслідування випадку булінгу (цькування)
5.2. Направлення відповіді заявнику (заявникам).
|
Директору(заклад, ПІП керівника ) ________________________________ (прізвище, ім’я, по батькові заявника) Заява Прошу розібратися по питанню (опис ситуації та конкретних фактів).
____________ _______________ |
Додаток 1
наказ від ___________________
ПЛАН ЗАХОДІВ
КЗ «Золотоніська спеціальна школа Черкаської обласної ради»,
спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню)
у 2022-2023 навчальному році
|
№ з/п |
Назва заходу |
Термін виконання |
Виконавці |
|
1. Нормативно-правове та інформаційне забезпечення попередження насильства та булінгу(цькуванню) |
|||
|
1.1. |
Розробка плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню). |
Вересень |
Директор |
|
1.2. |
Наради з різними категоріями працівників з питань профілактики булінгу (цькування): · педагогічні працівники; · обслуговуючий персонал. |
Вересень |
Заступник директора з виховної роботи |
|
1.3. |
Обговорення та прийняття правил поведінки в класах, оформлення у вигляді наочного стенду. |
Вересень |
Класні керівники Вихователі Практичний психолог |
|
1.4. |
Встановлення «скриньки довіри» для повідомлень про випадки булінгу (цькування). |
Вересень |
Психологічна служба Класні керівники |
|
1.5. |
Розміщення на інформаційних стендах телефонів довіри. |
Вересень |
Соціальний педагог |
|
1.6. |
Створення розділу про профілактику булінгу (цькування) на сайті закладу. |
Вересень |
Заступник директора з виховної роботи Практичний психолог |
|
1.7. |
Підготовка буклетів з нормативними документами з профілактики булінгу (цькування) в шкільному середовищі для педагогів. |
Жовтень |
Заступник директора з виховної роботи Практичний психолог |
|
1.8. |
Підготовка методичних рекомендацій для педагогів: · з вивчення учнівського колективу; · з розпізнавання ознак різних видів насильства щодо дітей. |
Жовтень |
Заступник директора з виховної роботи Практичний психолог |
|
1.9. |
Оформлення тематичного стенду «Наш світ – без насилля». |
Жовтень |
Заступник директора з виховної роботи Практичний психолог |
|
1.10. |
Підготовка тематичних буклетів «Ми проти насилля» для учнів. |
Жовтень |
Заступник директора з виховної роботи Практичний психолог |
|
1.11. |
Інформаційна акція для учнів «Скажемо «НІ» насиллю!». |
Грудень |
Заступник директора з виховної роботи Психологічна служба |
|
1.12. |
Виступ на загальношкільних батьківських зборах з профілактики булінгу (цькування) в учнівському колективі. |
Грудень |
Директор Психологічна служба
|
|
2. Робота з педагогами та іншими працівниками школи |
|||
|
2.1. |
Проведення навчальних семінарів для педагогів «Запобігання булінгу (цькування) та заходів реагування в освітньому середовищі». |
Осінні канікули |
Заступник директора з виховної роботи Практичний психолог |
|
2.2. |
Семінар-тренінг для педагогів «Булінг в учнівському колективі». |
Зимові канікули |
Практичний психолог |
|
2.3. |
Проведення засідання методичного об’єднання класних керівників «Кодекс безпечного освітнього середовища». |
Зимові канікули |
Голова методичного об’єднання класних керівників Практичний психолог |
|
2.4. |
Обговорення з класними керівниками ситуації в класних колективах щодо наявності явищ булінгу. |
Канікулярний період |
Практичний психолог
|
|
2.5. |
Консультування класних керівників практичним психологом, соціальним педагогом з проблемних ситуацій. |
Протягом року |
Психологічна служба
|
|
2.6. |
Майстерня для педагогічних працівників „Успішна комунікація як засіб профілактики насильства в освітньому середовищі“. |
Січень |
Практичний психолог |
|
2.7. |
Круглий стіл для педагогічних працівників „Профілактика агресивної поведінки учнівської молоді“. |
Листопад |
Заступник директора з виховної роботи Психологічна служба |
|
2.8. |
Психологічний коучинг для педагогічних працівників „Особливості врегулювання конфліктів з агресивними учнями та батьками“. |
Березень |
Практичний психолог |
|
2.9. |
Заняття постійно діючої школи класного керівника (питання щодо захисту прав дітей, профілактики негативних явищ в учнівському середовищі, у тому числі булінгу, з кібербезпеки тощо). |
Протягом року |
Адміністрація школи Психологічна служба |
|
2.10. |
Просвітницька робота класних керівників зі здобувачами освіти та їх батьками, зокрема із сім’ями, які потрапили у складні життєві обставини, щодо норм чинного законодавства, пов’язаного із захистом прав та законних інтересів неповнолітніх, безпечного використання мережі Інтернет тощо. |
Протягом року |
Класні керівники |
|
2.11. |
Індивідуальна корекційна робота з дітьми та підлітками, які мають ознаки агресивної поведінки. |
Протягом року |
Психологічна служба |
|
3. Робота з учнями |
|||
|
3.1. |
Проведення тренінгів для старшокласників з розвитку навичок спілкування та мирного вирішення конфліктів: · заняття для учнів 5-7 класів «Протидія булінгу в дитячому середовищі»; · заняття для учнів 8-9 класів «Конфлікт. Вирішення конфліктів мирним шляхом»; · заняття з елементами тренінгу для учнів 7-9 класів «Попередження конфліктів у соціальних мережах»; · квест для учнів 4-6 класів «Подолаємо конфлікти дружною командою». |
Протягом року |
Психологічна служба
|
|
3.2. |
Виховний захід до Міжнародного дня ненасильства (3 – 9 кл.) |
Жовтень |
Вихователі |
|
3.3. |
Тиждень толерантності. |
Листопад |
Психологічна служба Класні керівники Вихователі |
|
3.4. |
Проведення Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства та гендерної нерівності». |
Листопад-грудень |
Педагогічні працівники Психологічна служба |
|
3.5. |
Імітаційна гра для молодших школярів (1-4 класи) «Якщо тебе ображають». |
Жовтень |
Класні керівники Вихователі |
|
3.6. |
Проведення ранкових зустрічей з метою формування навичок дружніх стосунків. |
Протягом року |
Класні керівники
|
|
3.7. |
Імітаційна гра для учнів середніх та старших класів «Повідом про насильство». |
Грудень |
Класні керівники Вихователі |
|
3.8. |
День відкритих дверей у практичного психолога. |
Листопад |
Практичний психолог |
|
3.9. |
Заняття з елементами тренінгу «Інтимне селфі в Інтернеті – жарт чи небезпечний ризик?» (7-9 кл.) |
Січень |
Практичний психолог |
|
3.10. |
Конкурс дитячих плакатів проти насильства. |
Березень |
Класні керівники Вихователі Соціальний педагог |
|
3.11. |
Перегляд та обговорення відеороликів: · «Нік Вуйчич про булінг у школі»; · «Булінг у школі та як з ним боротися»; · «Зупиніться!!! Моя історія про Булінг та Кібербулінг». |
Протягом року |
Соціальний педагог |
|
3.12. |
Тематичні зустрічі здобувачів освіти із інспекторами з ювенальної превенції з метою проведення просвітницької роботи щодо запобігання булінгу (цькуванню) в учнівському середовищі. |
Протягом року |
Соціальний педагог |
|
4. Робота з батьками |
|||
|
4.1. |
Тематичні загальношкільні батьківські збори «Права дитини на захист проти різних форм насилля». |
Жовтень |
Директор Психологічна служба |
|
4.2. |
Підготовка пам’ятки для батьків про порядок реагування та способи повідомлення про випадки булінгу (цькування) щодо дітей, заходи захисту та надання допомоги дітям. |
Жовтень |
Заступник директора з виховної роботи Психологічна служба |
|
4.3. |
Загальношкільні батьківські збори «Булінг, кібербулінг: знімаємо маски». |
Травень |
Адміністрація Психологічна служба |
|
4.4. |
Тематичні батьківські збори в класах: · «Ваша дитина – ваша відповідальність». · «Виховання дітей у сім’ї без фізичного покарання: данина моді чи наріжний камінь родинної педагогіки». |
Протягом року |
Класні керівники |
|
4.5. |
Проведення консультацій практичного психолога з питань взаємин батьків з дітьми. |
Протягом року |
Практичний психолог |
|
4.6. |
Консультування батьків щодо захисту прав і інтересів дітей |
1 раз на місяць |
Адміністрація Психологічна служба |
|
5. Моніторинг освітнього середовища навчального закладу |
|||
|
5.1. |
Самооцінка закладу освіти за показниками безпеки та комфортності. |
2 рази на рік |
Адміністрація, колектив навчального закладу |
|
5.2. |
Створення бази даних учнів «групи ризику». |
Вересень-жовтень |
Психологічна служба |
|
5.3. |
Анонімне анкетування учнів 4-9-х класів про випадки булінгу (цькування) у закладі. |
Жовтень |
Психологічна служба |
|
5.4. |
Опитування батьків про безпеку дітей в закладі. |
Жовтень |
Психологічна служба |
|
5.5. |
Перевірка інформаційної доступності правил поведінки та нормативних документів з профілактики булінгу (цькування). |
Жовтень |
Заступник директора з виховної роботи |
|
5.6. |
Діагностика стосунків в школі (діагностування учнів та педагогів). |
Грудень |
Практичний психолог |
|
5.7. |
Контроль за безпечним користуванням мережею Інтернет учасниками освітнього процесу під час перебування в закладі. |
Протягом року |
Педагогічні працівники |
|
5.8. |
Аналіз інформації за протоколами комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі. |
За потреби
|
Заступник директора з виховної роботи |
|
5.9. |
Аналіз виконання заходів плану запобігання та протидії булінгу (цькування). |
Травень |
Заступник директора з виховної роботи |
Законодавчі та нормативно-правові акти щодо запобігання та протидії насильства
- Закон України «Про охорону дитинства»
- Закон України «Про захист суспільної моралі»
- Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»
- Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»
- Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)»
- Закон України «Про освіту»
- Указ Президента України від 21 вересня 2020 року №398/2020 «Про невідкладні заходи із запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, захисту прав осіб, які постраждали від такого насильства»
- Постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 р. «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі»
- Конвенція Ради Європи про попередження насильства щодо жінок та домашнього насильства та боротьбу з цими явищами, Резолюція Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека»
- Наказ МОН від 22.05.2018 № 509 “Про затвердження Положення про психологічну службу у системі освіти України”
- «Нова українська школа»: концептуальні засади реформування середньої школи
- Наказ МОН від 28.12.2019 № 1646 “Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти”
- Наказ МОН від 26.02.2020 № 293 “Про затвердження плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти”
- Наказ МОН від 20.03.2020 №420 “Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 26 лютого 2020 року № 293”
- Лист МОН від 28.10.2014 № 1/9-557 “Методичні рекомендації щодо взаємодії педагогічних працівників у навчальних закладах та взаємодії з іншими органами і службами щодо захисту прав дітей”
- Лист МОН від 02.10.2018 №1047 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників із іншими органами та службами”
- Лист МОН від 18.05.2018 № 1/11-5480 “Методичні рекомендації щодо запобігання та протидії насильству”
- Лист МОН від 29.01.2019 № 1/11-881 “Рекомендації для закладів освіти щодо застосування норм Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)” від 18 грудня 2018 р. №2657-VIII”
- Лист МОН України від 14. 08. 2020 року №1/9-436 “Про створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти та попередження протидії булінгу (цькуванню)”
Додаток до листа Департаменту освіти і науки
11.02.2020 № 08-13/669
Порядок виявлення, розгляду та реагування на випадки булінгу в закладі освіти
Булінг (цькування) – діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному чи фізичному здоров’ю потерпілого.
Закон України «Про освіту»
|
Особа |
Покрокові дії |
|
Нормативно-правові документи: – Закон України «Про освіту» – Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» – Постанова Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 р. № 800 «Деякі питання соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров’ю» – Лист Міністерства освіти і науки України від 29.01.2019 № 1/11-881 «Рекомендації для закладів освіти щодо застосувань норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» |
|
|
Керівник закладу освіти
|
Забезпечує створення в закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), у тому числі: · приймає та розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування; · скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживає відповідних заходів реагування; · за результатами рішення комісії про підтвердження факту булінгу повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти; · забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування); · з урахуванням пропозицій територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України, Міністерства охорони здоров’я, Міністерства юстиції України, служб у справах дітей та центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти; · забезпечує оприлюднення на веб-сайтах, на дошках оголошень та при проведенні інструктажів для всіх працівників закладу освіти: правил поведінки здобувача освіти в закладі освіти; плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти; порядку подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти; порядку реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування). |
|
Уповноважена особа за реалізацію норм законодавства у сфері запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти
|
· Повідомляє керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вона була особисто або інформацію про які отримала від інших осіб. Вживає невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування)
у проведенні розслідування випадків булінгу (цькування) засіданні комісії з розгляду випадків булінгу (цькування). · Повідомляє батькам здобувачів освіти за їх запитом інформацію про діяльність закладу освіти, у тому числі щодо надання соціальних та психолога-педагогічних послуг особам, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування). |
|
Практичний психолог/ соціальний педагог
|
· Повідомляє керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого він був особисто або інформацію про які він отримав від інших осіб. · Вживає невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування) · Може поспілкуватись з учасниками ситуації: жертвою, кривдником чи (кривдниками), свідками. · Забезпечує профілактику та запобігання булінгу (цькуванню). · Забезпечує надання консультативної допомоги батькам з питань булінгу. · Здійснює психологічний супровід здобувачів освіти, які постраждали бід булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування). |
|
Класний керівник, учитель-предметник
|
· Повідомляє керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого він був особисто або інформацію про яку він отримав від інших осіб. · Вживає невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування). · За рішенням керівника закладу бере участь: у проведенні розслідування випадків боулінгу; засіданні комісії з розгляду випадків булінгу (цькування). · Може поспілкуватись з учасниками ситуації: жертвою, кривдником чи (кривдниками), свідками. · Проводить системну робота з інформування, роз’яснення з метою формування навичок толерантної та ненасильницької поведінки, спілкування та взаємодії всіх учасників освітнього процесу; організації тематичних заходів, зустрічей, бесід, консультацій. |
|
Медичний персонал закладу освіти
|
· Повідомляє керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого він був особисто або інформацію, про яку він отримав від інших осіб · Вживає невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування) · Може поспілкуватись з учасниками ситуації: жертвою, кривдником чи (кривдниками), свідками. · Надає (у разі необхідності) невідкладну медичну допомогу. |
|
Обслуговуючий персонал
|
· Повідомляє керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого він був особисто або інформацію, про яку він отримав від інших осіб. · Вживає невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування). |
|
Батьки постраждалої дитини |
· Подають керівництву або засновнику закладу освіти заяву про випадки булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу. · Можуть вимагати повного та неупередженого розслідування випадків булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу. · Можуть брати здасть у засіданні комісії з розслідування випадку булінгу. · Звертаються до уповноважених органів Національної поліції України та служби у справах дітей для повідомлення про випадок булінгу, у тому числі в разі незгоди з рішенням комісії, яка не кваліфікувала випадок як булінг. · Сприяють керівництву закладу освіти у проведенні розслідування щодо випадків булінгу (цькування). · Виконують рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти. · Можуть запитувати інформацію про діяльність закладу освіти, у тому числі щодо надання соціальних та психолого-педагогічних послуг особам, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування). |
|
Здобувачі освіти
|
· Повідомляють керівництво або працівників закладу освіти про факти булінгу (цькування) свідком яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб. |
|
Дитина, яка постраждала від булінгу
|
· Звертається для подальшого реагування до керівника закладу або уповноваженої особи, або працівника закладу освіти, якому довіряє, · Та/або до батьків чи інших законних представників, органів Національної поліції, служби у справах дітей, органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, спеціалізованих установ з надання безоплатної первинної правової допомоги, регіональних та місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги тощо. · Може брати участь у засіданні комісії з розслідування випадку булінгу. |
