Нещодавно в усіх школах пролунав останній дзвоник. Саме цей дзвоник сповістив про те, що час навчання у школі закінчилося. Він прозвучав востаннє і для учнів нашої школи. Школа також проводжала в життя своїх випускників.
Останній дзвоник! Скільки в ньому спогадів, мрій і сподівань, радості і смутку, світлої печалі… Які ніжні почуття охоплюють душу! Переповнює серце любов до життя, до своєї юності, до вчителів, до своїх друзів.
Позаду дев’ять довгих шкільних років навчання. Як непомітно вони промайнули! Пригадується той день, коли вони ще зовсім маленькими вперше переступили поріг рідної школи, коли сіли за парти, відкрили букварики, коли легка вчительська рука повела їх в країну знань. Але незабаром усім нашим колишнім школярам доведеться складати перший власний іспит на дорослість. Попереду незвiдана дорога майбутнього. Позаду батькiвський порiг, розквiтла калина, протоптана стежка в шкiльному дворi, незрадлива мамина усмiшка зi сльозою на щоцi. В цей день хвилювалися не тільки наші випускники. Не менше хвилювалися і їхні батьки.
Ми всі бажаємо нашим випускникам сміливо іти вперед, знайти правильну дорогу в житті, щасливої долі, життєвої мудрості, а також гарного настрою, сонячних днів і чудового літнього відпочинку. В добру путь!
